КУШНІ́Р, а, чол. Фахівець, що вичиняє хутро із шкури та шиє хутряні вироби. Взяв мене батько од череди й почав вчити кравцювать. Він, бач, був кравцем і кушніром (Нечуй-Левицький, I, 1956, 55); Зажила собі великої слави дивовижно гарна робота гуцульських кушнірів. Це вони шиють напрочуд гарне вбрання — кептари (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 131).
КУШНІР
Тлумачення слова