КУ́ШКА, и, жін. Дерев’яний кухоль, у якому косарі тримають гострильний брусок. А вило виклепав косу.. А Федір уже біля колодязя в кушку піску, води набрав (Андрій Головко, I, 1957, 211); Стежкою іде Мирон; за плечима збита коса, при поясі пушка з мантачкою, в роті люлька (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 331); * У порівняннях. Ой дівчино чорнобрива, маєш ніс, як кушку (Україна сміється, I, 1960, 348).
КУШКА
Тлумачення слова