КУЩА́СТИЙ, а, е.
1. Те саме, що кущистий. Височіли буйні кущі жоржини, зарості якихось кущастих жовтих і фіолетових квітів (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 51).
2. перен. Який росте пучками (про волосся). Решта слів десь загубилась у кущастій сивій бороді старого (Леся Українка, III, 1952, 672); Очі глибоко заховалися під чорними кущастими бровами і дивляться насторожено, гостро (Вадим Собко, Нам спокій.., 1959, 28).