КУ́РОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до курка. До нас звик бігати під вікно чорний собака і приходила рябенька курочка (Марко Вовчок, VI, 1956, 233); Розсокоталась на все подвір’я зозуляста курочка, запишалася таким червоним гребенем, що, здавалось, то їй хтось калинового соку бризнув на сіру голову (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 300); Де-не-де попереду нас із хуркотом перебігали по лататтю сполохані курочки та в очеретах лякливо кахкали лиски (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 406).
КУРОЧКА
Тлумачення слова