КУРНИ́К, а, чол. Приміщення для курей. — Коли бувало влізу до курника, то не душу одну Курку або дві, щоб наїстися,.. але видушу десять, двадцять (Іван Франко, IV, 1950, 78); Йонька говорив, що треба зробити курник із глини, Уляна.. знала, що в тому немає необхідності: клуня он пуста, держи курей хоч тисячу (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 88);
// перен. Про маленьке й незручне для людей приміщення. Він [виселок] складався всього-навсього з трьох халупок, властиво курників, низеньких, кривих, зліплених з глини, як ластівчані гнізда (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 368).
КУРНИК
Тлумачення слова