КУРНО́СИЙ, а, е, рідко. Те саме, що кирпатий. На щоці [у Солохи] огник; зубів недолік, горбатенька, курноса (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 212); Він був курносий, до того ж його коротенький, задраний угору ніс був червоний і потрісканий (Іван Микитенко, II, 1957, 560).
КУРНОСИЙ
Тлумачення слова