КУРКУ́ЛИК, а, чол., зневажл. Зменш. до куркуль. — Куркулики наші посміхалися вже, раділи, а зараз [за Радянської влади] ось які набожні стоять та тільки очима стріляють… (Мирослав Ірчан, I, 1958, 288); З далеких річок прикочували верхи на оленях чоловіки. Це були переважно середняки і дрібні куркулики (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 202).
КУРКУЛИК
Тлумачення слова