КУРКУ́ЛЬ, я, чол. Багатий селянин-власник, на якого працюють наймити і незаможники. Куркуль — той, що живе чужою працею, що грабує чужу працю і використовує для себе нужду.. (Ленін, 29, 1951, 232); Його батько, Максим Сергійович, був за нове життя, виступав проти куркулів. Куркулі ж ховали від держави хліб, гноїли його в ямах (Юрій Збанацький, Т. Шашло, 1949, 21).
КУРКУЛЬ
Тлумачення слова