КУ́РЯТИНА, и, жін. М’ясо курки;
// Страва з м’яса курки. Пан справник, після доброго мирського обіду, ліг спочивати, бо дуже втямився, трощивши курятину та яєшню (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 267); Посеред столу в тарелі здіймалась гора смаженої курятини, засушеної в дрібному цукрі (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 75); * У порівняннях. — А їстівні [індики] — тьху, тьху, щоб не наврочити, м’ясо біле та ніжне, як курятина, саме на старі зуби (Олесь Донченко, VI, 1957, 232).
КУРЯТИНА
Тлумачення слова