КУРЯ́, яти, сер., діал. Курча. Курка Куряті тихенько кудкудачить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 154); Баба садила їх за стіл.. і балакала з ними, і кудкудакала, як квочка між курятами (Василь Стефаник, I, 1949, 114); * У порівняннях. Мов курята, сполохані шулікою, люди подались до церкви (Іван Франко, II, 1960, 364).
КУРЯ
Тлумачення слова