КУРІП’Я́, я́ти, сер. Пташа куріпки. Вона спала й була схожа на куріпку, що за день набігалася з своїми куріп’ятами, приткнула голову під кущ і заснула (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 150); Ой погнала бабусенька куріп’ята пасти (Словник Грінченка); Легкою зграйкою спурхнули куріп’ята (Максим Рильський, Поеми, 1957, 256).
КУРІП’Я
Тлумачення слова