КУРІ́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням курити1 1. — Він мені, доню, віку вкоротив на тридцять літ отим курінням (Юрій Збанацький, Морська чайка, 1959, 27); — Ні, курити не можна. На верхній палубі є місце для куріння (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 117).
2. Те саме, що куриво 2. Запашний та білий стовп куріння підіймався вище й вище (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 33); Опинившись у костьолі, він мимоволі замилувався.. з розкішних ікон, .. корогов, що танули в хмарах ароматичного куріння (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 149).