КУРІЯ, ї, жін., іст.
1. У стародавньому Римі — одиниця родової організації суспільства.
2. У деяких буржуазних країнах — розряд виборців за якоюсь ознакою (майно, стан, національність і т. ін.). Отже, початок історії був таким, що для недалеких соймових виборів із сільської курії ми мали трьох кандидатів (Іван Франко, III, 1950, 244); Виборчий закон в Росії виділяв робітників в окрему робітничу курію (Ленін, 20, 1950, 210).
Римська (папська) курія — сукупність центральних установ, через які провадиться управління католицькою церквою. Курія (папська, або римська) — папська установа для керування цілою католицькою церквою (Іван Франко, II, 1950, 430); Зростання прибутків пана Бжеського обіцяло пану пробощу з римською курією чималу користь (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 50).