КУРЕ́ЦЬ, рця, чол. і жін. Той, хто курить (див. курити 1 1), має звичку курити. Брати тим часом устаткували в своїй спальні все, що було потрібне, щоб хвильово перетворити її на елегантну курильню, де приготовано все, що розвеселяє серце пристрасного курця (Іван Франко, VI, 1951, 204); Дехкани по черзі смоктали чилім, старанно видмухуючи дим, втягнутий в очеретину попереднім курцем (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 65).
КУРЕЦЬ
Тлумачення слова