КУРДУ́ПЕЛЬ, пеля, чол., фам. Коротун, куций. — Ніколи по такім курдупелі, як ти, я не сподівався стільки хитрощів (Іван Франко, VI, 1951, 194); * У порівняннях. — А ти от Явдохала, низька як курдупель (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 409).
КУРДУПЕЛЬ
Тлумачення слова