КУПНО́, присл., заст. Разом. Івась познаносе невеличких черепочків з битої полив’яної посуди, Грицько наструже кописточок, купно нарвуть калачиків, почистять, порозкладають на черепочках і ото ними Галя годує своїх гостей Гриця та Івася (Панас Мирний, IV, 1955, 71); Побачив [Заруба] заводських. Вони сиділи не купно, а вроздріб по всій залі, серед колгоспників, наче давно були свої, ковалівські (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 456).
КУПНО
Тлумачення слова