КУПЕ́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до купець 1. Був товар усякий купецький, що і для панів, і їх жінок, було дечого і для простого народу (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 309); [Кукса:] Піди у млин, нехай Антон візьме коряк з якого там купецького лантуха (Марко Кропивницький, I, 1958, 176); Сюди пристали і купецькі судна, з яких одно було під португальським прапором (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 61);
// Власт. побуту, звичаям купців. Купецьку фальш, що світ, мов змій, Здавила в золота скрут, Захланність і обман гидкий Забудь, забудь, забудь! (Іван Франко, XIII, 1954, 123).
Купецький стан — стан, що складається з купців. Одважні борці.., що винуватили мене в несталості та запобіганні, походжають собі дуже безпечно по рідній землі, як добре оплачені слуги уряду або як шановні достойники купецького стану (Леся Українка, IV, 1954, 133); На купецький лад — по-купецькому, як у купців.
КУПЕЦЬКИЙ
Тлумачення слова