КУПАЛЬНИЙ 1, а, е. Прикм. до купання. Я, бачте, виїхала з Євпаторії раніше, ніж думала, бо ще далеко до кінця купального сезону мене напав тиф (Леся Українка, V, 1956, 60);
// Признач. для купання. Журба стоїть біля машини. Журба, певне, вагається, бо жінки тільки в купальних костюмах (Григорій Епік, Тв., 1958, 596); Сахно.. мусила дозволити [лакею] роздягти себе й напнути на плечі купальний халат (Юрій Смолич, I, 1958, 68).
КУПАЛЬНИЙ 2, а, е. Те саме, що купальський. По городах залунали Купальні пісні, І не чуть пісень весільних — Вже нема весни (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 347).