КУНИ́ЧНИК, а, чол. (Calamagrostis, Adans.). Багаторічна кормова трава родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям. На Михайлівській цілині.. багато так званих широколистих злаків — стоколоса безостого, вівсюнців, пирію, куничника та інших (По заповідних місцях України, 1960, 44); Ось ще одна група.. рослин з українських степів — кореневищні злаки: пирій, куничник, чаполоть, стоколос безостий (Знання та праця, 10, 1976, 9).
КУНИЧНИК
Тлумачення слова