КУНГА́Н, а, чол. У тюркських народів та кавказьких горців — високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 214).
КУНГАН
Тлумачення слова
КУНГА́Н, а, чол. У тюркських народів та кавказьких горців — високий глек з носиком. Наповнивши вузькошиї глеки-кунгани дзвінкою холодною цівкою, спритно ставили [жінки] глеки на плечі (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 214).