КУ́НДЕЛЬ, я, чол., діал. Вівчарка. Вівчарики прехорошенько Найкращого баранчика взяли Та й патрають гуртом, а кунделі Мовчать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 7); Стрічають нас веселим гавкотінням кудлаті кунделі (Олександр Ільченко, Вибр., 1948, 33).
КУНДЕЛЬ
Тлумачення слова