КУНА́К, а, чол. У кавказьких горців — людина, зв’язана з іншою зобов’язанням взаємної дружби, захисту, гостинності; друг, приятель. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, як захистити його (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 364).
КУНАК
Тлумачення слова