КУМИ́Н, а, е. Належний кумі. Не додому вночі йдучи 3 куминої хати І не спати лягаючи, Згадай мене, брате (Тарас Шевченко, II, 1953, 179); Через дорогу під куминими Уляниними ворітьми — кілька колодок лежить (Остап Вишня, I, 1956, 18).
КУМИН
Тлумачення слова