КУМПА́Н, а, чол., діал. Компаньйон. Камінь скрізь зчорнів від крові, Та не знають цеї мови Незагоєної рани Папа та його кумпани (Іван Франко, XIII, 1954, 392); — На вулиці маму перестрів бандит Крючок з своїми кумпанами, примусили зайти до хати бандитського підсобника Герпініна (Юрій Мельничук, Коли кров.., 1960, 124).
КУМПАН
Тлумачення слова