КУ́МОЧКА, и, жін. Те саме, що кумонька. — Ні, — каже [Ївга], — кумочко, голубочко, ні, моя рідна тітусю! Вже мені не до знахурки! Ходім до волості (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 261); Усі змішались. Маланка обіймала вже ковалиху. — Кумочко, кумо… (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 76).
КУМОЧКА
Тлумачення слова