КУМІВ

КУМІВ, мова, мове. Належний кумові. Невтямки, мабуть, їй, яке то з кумового пива буде диво, а не озивається і не пита (Марко Вовчок, VI, 1956, 280);
//  Прикм. до кум 1. Перед репродуктором стоїть кумова мама (сімдесят три їй), ..держиться за стільця і підскакує (Остап Вишня, I, 1956, 399).