КУМГА́Н, а, чол. Перев. у тюркських народів і кавказьких горців — високий глечик з носиком. З кінця XV ст. центром виробництва російської кераміки стає Москва. Ремісники виготовляли горщики, миски, глечики, баклаги, кумгани, блюда (Розповідь про дзвінкі райдуги, 1970, 65).
КУМГАН
Тлумачення слова