КУМЕКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Розбиратися в чому-небудь; розуміти, тямити. — Треба, мій пане, кумекати щось у політиці, коли у вас голова, не гарбуз (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 462); Купріян кумекав, що машини приносять більше користі, ніж живі руки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 414);
// Міркувати про що-небудь. — Моя це і єсть пропозиція про червоний прапор, — от нехай Максим скаже: кумекали ми з ним про це ще в потаємному гуртку (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 22).
Кумекати що, по якому — розуміти, знати яку-небудь мову. В Чурук-Су ніхто не знає ніякої іншої мови, крім своєї, хіба Гасан, що метикує по-арабському, та Ахмет, що трохи кумекає по-китайському (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 21).
КУМЕКАТИ
Тлумачення слова