КУМАНЕЦЬ

КУМАНЕ́ЦЬ, нця, чол. Керамічна фігурна посудина для спиртних напоїв, що використовується тепер здебільшого як прикраса. Яснопільський дячок Діонісій, вихиливши, щоправда, перед тим куманець медку, присягався, що на власні вуха чув, як у ніч під Новий рік півень тричі заспівав… (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 10); На нижніх полицях стояли тісними рядками книжки, на горішніх — безліч різних череп’яних виробів: кухлики, карафки, глечики, ведмедики та куманці, ясно помальовані або розписані візерунками українського народного орнаменту (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 256).