КУМАЧЕ́ВИЙ, а, е. Зробл. із кумачу. Просторий зал червоного кутка з довгим столом під кумачевою скатертиною, з книжковими шафами, шаховим і патефонним столиками займав другу половину будинку (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 269);
// Кольору кумачу; яскраво-червоний. Тепер у неї тільки й думки, котрий очіпок до лиця: чи гурочковий [огірковий], чи кумачевий, чи квітчастий (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 338).
КУМАЧЕВИЙ
Тлумачення слова