КУМА́Ч, у, чол. Бавовняна тканина яскраво-червоного кольору. Продавщиця засміялась і розгорнула перед хлопцем червоний кумач (Олесь Донченко, VI, 1957, 86); Ще задовго до приходу поїзда вся святково прикрашена кумачем привокзальна площа і всі прилеглі вулиці були переповнені (Яків Баш, На землі.., 1957, 16); * Образно. За горою небо одягло кумач (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 30); * У порівняннях. Вона довго переломлювала себе й нарешті вийшла, червона, як кумач (Юрій Яновський, II, 1958, 70).
КУМАЧ
Тлумачення слова