КУЛИЧО́К, чка, чол. Зменш.-пестл. до кулик. Замічай, куличок, куди чайка летить (Номис, 1864, № 5702); * У порівняннях. Випливуть [хмари] світлою тінню на луг, Як кулички, як качки легкокрилі, Що так і пурхають в травах навкруг (Петро Дорошко, Літа.., 1957, 24).
КУЛИЧОК
Тлумачення слова