КУЛЬТУ́РНИЦТВО, а, сер. У дореволюційній Росії — напрям серед буржуазної інтелігенції, прихильники якого підміняли справжню боротьбу за інтереси народу просвітительською діяльністю. І. Франко в своїх атеїстичних поглядах різко підносився над поверховим, буржуазно-обмеженим культурництвом з його постійним обвинуваченням трудящих у неуцтві (Вісник АН УРСР, 4, 1949, 49).
КУЛЬТУРНИЦТВО
Тлумачення слова