КУЛЬО́К, лька, чол., мн. кульки, кульків. Те саме, що кулик. До часу мужиків ледачий пан мордує, — Колись до їх усіх смерть в гості примандрує, .. Не гляне, чи то їх кульками хата вшита, Чи, може, дереном земляночка накрита (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 45); Після закінчення учбового кварталу Андрій приніс кулька з цукерками і печивом (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 370); Заруба глухо кашлянув, одразу уявивши собі, як сотні жінок бредуть ланом кукурудзи, струшують у паперові кульки пилок (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 556).
КУЛЬОК
Тлумачення слова