КУ́ЛЬМАН, а, чол. Прилад (здвоєний шарнірний паралелограм із зрівноважувальними пружинами) для проведення паралельних ліній на кресленнях. Думка архітекторів зійшла з площин кульманів і втілилася в бетон, скло і синтетику (Радянська Україна, 19.I 1965, 3); За кульманом кипіла напружена робота — закінчували креслення (Вечірній Київ, 31.X 1977, 2).
КУЛЬМАН
Тлумачення слова