КУЛЬГА́ВИЙ, а, е. З укороченою чи пошкодженою ногою; кривий (у 5 знач.). Я допоміг Жабі та кульгавому Іванові влізти у вагон і стрибнув слідом за ними (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 179); Вона вкинула барліг у станок до кульгавих поросят (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 40);
// у знач. ім. кульгавий, вого, чол.; кульгава, вої, жін. Те саме, що кульга. Почали сходитися вовки, а ззаду них старий вовк, його брат.. Вовк перепитав усіх, ніхто не знав. Тоді став питати кульгавого (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 99).
КУЛЬГАВИЙ
Тлумачення слова