КУЛЬБА́БИН, а, е. Прикм. до кульбаба. Хлопчик побачив, що тепер уже розцвіли всі кульбабині подружки і навколо немов постелився ніжний золотий килим (Олесь Донченко, VI, 1957, 497); Улька була в ситцевому квітчастому платті, сама легенька, ніби кульбабина парасолька: тільки дмухни, вона й полетить (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 100).
КУЛЬБАБИН
Тлумачення слова