КУЛЕ́ШКА, и, жін., діал. Зменш.-пестл. до кулеша. — Я так люблю… кулешку… — перебив нараз протяжно, ніби потішав мовчаливу [мовчазну] матір (Ольга Кобилянська, III, 1956, 530); Повечерявши рідкою кулешкою, почали лаштуватись до сну, бо були струджені (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 47).
КУЛЕШКА
Тлумачення слова