КУЛА́ЧНИК, а, чол., заст. Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Боєць, ..задирака, Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його хлопак (Іван Котляревський, I, 1952, 195).
КУЛАЧНИК
Тлумачення слова
КУЛА́ЧНИК, а, чол., заст. Той, хто полюбляє битися кулаками (у 1 знач.). Боєць, ..задирака, Стрілець, кулачник і рубака І дужий був з його хлопак (Іван Котляревський, I, 1952, 195).