КУКУРІ́КАННЯ, я, сер. Дія за значенням кукурікати 1 і звуки, утворювані цією дією. Звісно, що великі пани не люблять м’явкання [Опозиції] ще гірше, ніж лев когутячого кукурікання (Іван Франко, II, 1950, 395); Тишу сплячого села до решти сполохало безладне кукурікання півнів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 247); Здаля почулося нерішуче кукурікання перших півнів (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 59).
КУКУРІКАННЯ
Тлумачення слова