КУХМІ́СТЕРСЬКИЙ, а, е, заст.
1. Прикм. до кухмістер; кухарський.
2. у знач. ім. кухмістерська, кої, жін. Невеликий ресторан; їдальня. Обідаєм ми дома, у нас своя кухарка, і се дуже добре, а то по тих кухмістерських люди вічні катари наживають (Леся Українка, V, 1956, 108); Не ходив навіть обідать, бо нічим було заплатити в кухмістерській (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 245).