КУХАРЮВА́ТИ, юю, юєш, недок., розм. Готувати їжу; бути кухарем або кухаркою. Вдерлись [козаки] до архирейської [архієрейської] господи та й заходились кухарювати (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 410); Дружині Левка Івановича, яка кухарює на котлопункті, батько Лінин сподобався своєю розсудливістю (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 264).
КУХАРЮВАТИ
Тлумачення слова