КУДО́ВЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., діал. Вовтузитися (у 1 знач.). Дядько Марко ще кудовчився у постелі, коли Надія вскочила до його конторки (Яків Баш, Надія, 1960, 141); Завелася сварка. Взагалі тепер Микитка та Наталка зробилися жваві, гострі, як горобці, що на вулиці в смітті ку довчаться (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 415).
КУДОВЧИТИСЯ
Тлумачення слова