КУ́ДЛИ, ів, мн., фам. Скуйовджені пасма волосся або вовни. От дурна псина.. Рве пазурями траву, відкидає від себе, і летять навздогін за нею збиті на задку кудли (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 226); — Ти на чоботи не лягай, бо й так гаряче, — сказав Артем, висмикуючи носки чобіт з-під кудлів пса (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 40).
КУДЛИ
Тлумачення слова