КУДЕ́ЛИЦЯ, і, жін. Те саме, що кужіль. Як погнала бабусенька куріпочку пасти, Сама сіла під тиночком куделицю прясти (Україна сміється, I, 1960, 342); Біля стовпа, що підпирає стелю, прив’язана куделиця (Євген Кравченко, Квіти.., 1959, 43); * Образно. Осідаючи.., затягав [присмерк] сивою куделицею темні водянисті марева дібров та лісів (Михайло Стельмах, I, 1962, 418).
КУДЕЛИЦЯ
Тлумачення слова