КУЧЕРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. кучерявлять; недок., перех. Завивати кучері. Дядя Ваня.. тепер вечорами клопотався в голярні, стриг парубкам чуби, кучерявив соромливих дівчат (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 254); * Образно. Сама весна .. грала й трепетала.., Воронки застилаючи травою, Зелені кучерявлячи поля (Максим Рильський, II, 1956, 174).
КУЧЕРЯВИТИ
Тлумачення слова