КСИЛО́Л, у, чол., хім. Близький до бензолу ароматичний вуглеводень, що застосовується як розчинник у виробництві пластифікаторів, синтетичного волокна тощо. З допомогою термічної переробки кам’яного вугілля одержують кокс і кам’яновугільну смолу, з якої виділяють такі продукти, як бензол, тулол, ксилол, нафталін (Наука і життя, 3, 1958, 14).
КСИЛОЛ
Тлумачення слова