КРИЖАНІТИ

КРИЖАНІТИ, ію, ієш, недок. Те саме, що замерзати 1, 3. Голова молодиці нерухомо лежала на підігнутім лікті, і тільки сніжинки, набиваючись під повіки, ворушили її довгі вії, на яких крижаніла сльоза (Михайло Стельмах, I, 1962, 644); На льоту ворони крижаніли, додолу каменем падали (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 235);
//  Дубіти, костеніти (у 1 знач.). Мертвіла приморожена щока, терпли, крижаніючи, руки (Іван Ле, Право.., 1957, 189).
♦ Кров крижаніє (крижаніла) в жилах — те саме, що Кров застигає (застигла, холоне, захолола) в жилах (див. жила 1 1).