КРИВИЧІ, ів, мн. (одн. кривич, а, чол.). Давнє східнослов’янське плем’я, що жило у верхів’ях Дніпра, Західної Двіни та Волги. У поході 907 р. брали участь словени, кривичі, древляни, радимичі, поляни, сіверяни і в’ятичі, тобто всі ті слов’янські племена, які на той час були підвладні Олегові (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 538).
КРИВИЧІ
Тлумачення слова