КРИВОНО́ГИЙ, а, е.
1. Який має криві ноги. [1-й вартовий:] Жінки.. не вбережеш, .. будь ти хоч богом олімпським, мов кривоногий Гефест! (Леся Українка, II, 1951, 322); Раптом із саду маленьке кривоноге цуценя вибігло (Андрій Головко, I, 1957, 109);
// у знач. ім. кривоногий, гого, чол.; кривонога, гої, жін. Про людину з такими ногами. Була тут [у пеклі] шляхта і міщани.. Були багаті і убогі, Прямі були і кривоногі (Іван Котляревський, I, 1952, 138).
2. рідко. Те саме, що кривий 5; кульгавий. Як на каліку кривоногого, іде він [дід] досить скоро і безпечно (Іван Франко, VIII, 1952, 307).